Присвячую цю поезію одній парі. Ці люди кохають один одного, та ніяк не можуть жити в розумінні (ну, так мені здається). Сподіваюсь вони зрозуміють, що мова йде саме про них. Так трапилось, що я стала на заваді. Не бачу в собі провини, та цей вірш - щось схоже на вибачення і підказку. НЕ ЗВАЖАЙТЕ НІ НА КОГО, ЖИВІТЬ ЗАРАДИ ЖИТТЯ. ВИ НІКОМУ НІЧОГО НЕ ВИННІ У НЬОМУ, ТА І ВАМ НІЧОГО НЕ ЗАБОРГУВАЛИ, ТОЖ...

Турбує запитання "Хто ти?"...давай сюди...

Від "немачогоробити" спаяла віршичка за 5 хв... Відразу сюди писала, тож, що вийшло - тримайте:)

Риторичні запитання,як завжди,внікуди,ні до кого,а для чого?комусь то,певно,треба...

Роздуми над життям і над Його Величністю Щастям...

Думки,розмірковування,результат,наслідок,кунець...Мда...

На рахунок того,що це лірика не впевнений,проте крик душі(надіюсь не моєї лише) то 100%!!!

Моя творчість. Одна з найкращих в доробку.

Віршик про все і ні про що:)

вірш для тих, хто цікавиться історєю кохання..