Воно не вмерло, воно мріє
Про сонечко, яке зігріє,
Про ластівок, весну, тепло.
Як любо й весело б було.

Піду до нього, подивлюсь,
Його мовчання не боюсь.
Я підійду, його зігрію,
Віддам життя, віддам і мрію.

Розквітне серце, потепліє,
Сніг розтопити скрізь зуміє.
І з'являться листочки, цвіт,
Повеселіє білий світ.

Продовження, надія є!
Хай світить сонечко, хай л'є
Тепло і радість навкруги,
Будем щасливі ми завжди!