І стікають по пелюсткам холодні сльози, а вії не в силі витримати тягар, лиш заплющують очі...щоб не відкривати власних бажань...

Все навкруги лиш буденне і лише яскраве хоч тимчасове зате в пам'яті вічне.

увесь світ наче завмер,споглядаючи вас неземних,виділяється лиш небо...неспокійне якесь...хоч і чорнобіле.

хочу жити!!!!!!!!!хочу палати!!!!!!хочу бентежитись!!!!!хочу бути...для...вітру...з волею в руках...для нього життям дихати...