П`ятниця, 14.12.2018, 08:12
Главная | Регистрация | Вход Приветствую Вас не мЄсний | RSS
Категории каталога
Проза [17]
Друкуються учні.
Лірика [20]
Вірші, пеоми і т. д.
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Главная » Статьи » Творчість » Лірика

Сумна думка вилилась у вірш.
Поглинає мене темрява,
Залишаю я цей світ.
Як темно і сумно,
Душа стала, як лід.
Я піду, засну я навік.
Навіщо жити в цей похмурий нерадісний вік?
Категория: Лірика | Добавил: Слава (14.12.2007) | Автор: Мирослава
Просмотров: 1276 | Комментарии: 10 | Рейтинг: 3.8/6 |
Всего комментариев: 9
9 Слава  
Вам це читачам загалом

8 Dima_KoЯn  
Вам це ти про всіх чи(не хотілося б) зі мною на ви?

7 Слава  
Не знаю...вам зі сторони видніше.

6 Dima_KoЯn  
Хотілося б з тобою поспілкуватися в житті.Певно ти дуже розумна раз про такі речі пишеш.Я б сказав спілкування з розумною людиною заражає і заряджає одночасно.

5 Слава  
Знаєш я хоч і дівчинка, але я самама себе виховувала, в мене є батьки і я їх люблю, але своє бачення сучасності я виклала.І цей віршик... це якась мільйонна часточка моїх думок на цю тему.отак-то.А на рахунок емо...ні я не можу себе так назвати. Я абсолютно емоційно врівноваженя людина.Хоч і маю деякі спільні риси з цією субкультурою.

4 TERRANOVA  
ну...схоже...хіба є щось погане в цьому?...

3 Слава  
А що схоже?

2 TERRANOVA  
ЕМО?

1 Слава  
Аж самій дивно...Невже це я написала??? suspect

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Володимир Куліковський © 2018
Хостинг від uCoz