Тіней смеркання в кожнім з нас,
На волі сонце лише раз...
Ховаєм в душах мов скарби,
Ті заклики протестів і різьби.
Хто скаже слово проти всіх гнобінь?
Чи зможе відгукнутись на мольбінь...?...
Ні боєм, ні потестом, не на показ...
Прошу,благаю зрозуміти нас..
Не треба нам диктаторів німих...
Палають очі лиш від тих,
Що розуміють душ страждання
І прагнуть висловить прохання,
До власних сил,у всіх у нас...
Нехай повстане вбитий клас!
Источник: http://власні міркування |