Ніч надворі... пусто на душі...
Тихий стукіт у вікно дощу.
Так приємно мріяти вночі,
Просто думаю, пишу собі й мовчу.
Легше дихати й ясніше у думках.
Тиша вічна, неозора, неосяжна.
Хочеться літати десь у снах,
І не знати де земля є справжня.
Зорі сяють, шлють тобі привіти.
Місяць спить, лише спина до нас.
Я пишу, не знаю де зустріти
Щастя те, яке буває тільки раз.
|