Підносить мене аж до неба
Бажань рожевих сірий жмуток.
Його тепло відчути треба.
Мій сенс життя у слові "смуток".

Тоді я знаю, що існую,
Тоді сприймаю все інакше,
Коли у серці щось відчую,
Яке б не було, воно скаже,

Що має бути і що буде,
Чи може вже устигло статись
Я бачу тоді життя всюди,
Куди лиш змушена податись.

Ні, я не хочу тільки болю,
Не треба також сліз гарячих,
Хоч все пройде, бо маю волю,
Та краще сміхом умиватись.

Купатись в теплих снів потоках,
Сприймати світ, як фарб палітру
І музику в мажорних нотах
Лиш слухати веселу, світлу.

Кохаю - значить живу!