Ми у класі сидимо - у класі все спокійно За вікном пливе життя, гудуть автомобілі Десь далеко у столиці знов дибіли засідають Та закони лиш для себе знов у Раді ухваляють Знов розказують в новинах про великі катастрофи Там десь танкер потонув, там тайфун полазив трохи Невже це той світ, в якому всі ми живемо, Чи це пустельні міражі, що ми у снах їх бачимо? У нас в країні твориться таке, що не дай Боже І що прикро понад все - ніхто нам не поможе Лиш козли та дибіли сидять в Верховній Раді І що прикро понад все - ми їх обирали самі Вбивства, мародерства, грабіжки і чвари Цим наповнений весь світ і наша держава Та коли це лише сон, лише наша уява То чому у ній панує Фата Моргана? Прокинся! Прокинся! Від сну пробудися! Звільнись від кайданів, навколо озернися Якщо навкруги все так, як і в сні То візьми себе у руки і навколо все зміни Нехай навкруги лише сонце світить Нехай живеться добре і дорослим, і дітям Нехай запанує твоя добра уява Аби лиш не вернулась Фата Моргана
|